Підбір септика

Оптимальний підбір септика залежить від кількості постійно проживаючих  жителів. Процес біологічного очищення відбувається оптимально тоді, коли можна гарантувати триденне перебування стоків у септику.

На цьому заснований оптимальний вибір септика: ємність прямо пропорційна обсягу стоків.

Приймаємо, що кількість стоків на одного користувача (що постійно проживає в будинку) становить 150 літрів на добу.

W = (n * q) * 3суток,

де W - обсяг септика, n - кількість користувачів, q - кількість використаної води одним споживачем (л)

Приклад

Котедж, в якому проживає 6 осіб:

Ємність септика = (6 * 150) * 3 = 2700 л

Вибираємо септик об'ємом 3000 л.

* У разі влаштування фільтраційно-дренажного поля в обводнених або слабопроникних грунтах необхідно збільшити розміри дренажу в 2 рази, і, навпаки - для грунтів з хорошою проникністю розділити розміри дренажу на 1,5.

У разі влаштування фільтраційно-дренажного поля для 10 і більше жителів на кожного додаткового споживача додаємо 8 погонних метра дренажу, замість 12 м.п. Загальна довжина дрен не повинна перевищувати 180 м.п. (Оптимально - не більше ніж 120 м.п.).

1. Рівень виходу каналізаційної труби з будинку

Септик рекомендується розміщувати якнайближче до будинку (від 3 до 10м) і якомога вище по відношенню до поверхні ґрунту (0,5-0,6м). Це обумовлено наступними причинами:

  • В переважній більшості випадків рух стічних вод в локальних очисних спорудах відбувається самопливом, тому чим глибше розміщена перша точка ланцюга, тим глибше буде розміщена остання.
  • Каналізаційна труба від будинку до септика, являється єдиним елементом очисної системи в якому не відбуваються жодні біологічні процеси.
  • Чим більша відстань від будинку до резервуара, тим більший ризик охолодження стічних вод, або ж замерзання їх в зимових період.
  • Конструкція септика передбачає максимально пряме навантаження ґрунту товщиною не більше 1м.
  • Фільтруючий дренаж не може розміщуватись нижче 1,5м, оскільки нижче вказаного рівня відсутні аеробні бактерії, при допомозі яких відбувається процес доочистки.

У зв’язку з наведеними вище причинами найкраще розміщувати вихід каналізаційної труби з будинку на глибині 0,5-0,6м (при виході вище 0,5м трубу необхідно утеплювати).Нахил труби на ділянці від будинку до резервуара повинен бути 2,5-3%

xmG91yGAi4vkaClG2rZq40HdRAOWY8f7nGneuklq

В деяких випадках виникає необхідність на ділянці між будинком і септиком встановити станцію перекачування неочищених стоків (каналізаційну насосну станцію).

Така необхідність виникає в наступних випадках, коли:

  1. каналізаційна труба виходить з будинку на глибині більше 0,8м і є загроза перевищення максимального прямого навантаження на септик ґрунтом товщиною більше 1м;
  2. високий рівень ґрунтових вод не дозволяє встановити септик на необхідній глибині;
  3. є необхідність розміщення септика на відстані більше 10м від будинку.

4-xeJ8iC1wqRdsKEoSnksSi8fOM40EJ-kFUqt-Yj

2. Установка септика

Для зручності монтажу септика необхідно підготувати котлован розміри якого на 0,3-0,4м більші габаритних розмірів ємності.

Септик встановлюють в підготовлений котлован на шар бетону, товщиною не менше 15см. Простір між септиком і стінками котловану (мінімум 20см) заповнюють шарами суміші піску з цементом в пропорції: 50кг цементу на 1м3 піску. Кількість цементу на 1м3 піску збільшують пропорційно загрозі «підтоплення» септика ґрунтовими водами.

Примітки:

  • септик обсипається сумішшю піску з цементом шарами по 50см.
  • кожен шар необхідно залити водою і витримати близько 1 години перед тим, як засипати наступний шар.
  • по мірі засипки котловану септик необхідно наповнювати водою.

УВАГА! необхідно переконатися, що матеріал, який використовується для засипки котловану не містить гострих предметів, які можуть пошкодити стінки резервуару.

Основні способи установки резервуара:

Типова установка резервуару

8c0UBUqKfVNN1OC0DlUiP5n3bqwaFOOdQBw0fPQ8

Установка резервуару на глибині більше 0,75м

P2N5rGkEnJqiwgAZrgiV13ZSW_ADzshl5mRORrDv

Установка резервуару при високому рівні ґрунтових вод

IKybiczzF6RExc_6HFSDMa1XHY1BaYv9ITDxjifr

Рекомендації:
  • В захисній плиті необхідно передбачити отвори над кожним люком. Над отворами до рівня ґрунту, встановлюють бетонні кільця. Діаметр надставок із бетонних кілець повинен забезпечувати можливість виконання робіт по обслуговуванню очисної споруди.
  • Армована захисна бетонна плита повинна опиратись на 50-сантиметрові стрічкові фундаменти, встановлені з обох сторін резервуара.
  • Вага бетонної якірної плити повинна дорівнювати вазі резервуара з водою.
  • Якірна бетонна плита повинна мати скоби з нержавіючої сталі, до яких будуть прикріплені якірні ремені (монтажні стропи).
  • Число якірних ременів визначається з розрахунку 2 ремені на 3м3 резервуару.
  • Між якірною плитою і резервуаром вкладається 15-сантиметровий шар піску.

УВАГА! Для забезпечення нормальної вентиляції локальної очисної споруди необхідно:

1. В будівлі передбачити влаштування вентиляційної (фанової) труби – труба діаметром 110мм, без великих перегинів виведена на кришу. Якщо така можливість відсутня необхідно передбачити незалежну вентиляцію очисної споруди – встановити фанову трубу поблизу септика.

0pFz-npdJor6xJUBAnZddlx4raWQ8WVNfduPbYRT

2. Навколо септика необхідно влаштувати обвідний вентиляційний канал (байпас). Під обвідним каналом, з метою недопущення «провалу» грунт необхідно ретельно ущільнити або викласти цеглою.

i_DVCYgK6BLzRy8hUmeahO3PBRkmuvgFl5cflq1B

3. Влаштування дренажу

Дрену необхідно вкладати в дренажні траншеї шириною не менше 0,5м. В слабо проникних ґрунтах і при обмеженій території дренаж може бути виконаний також у вигляді суцільного котловану, в якому дрени вкладаються на відстані не менше 1,5м одна від одної.

v4nCNhh2FCCyNG6ozFVOv1GnTEkvEjJUavVhG82p

Дрену вкладають поверх наступних шарів (знизу догори):

  1. Проникний грунт (бажано пісок);
  2. Шар щебеню (0,3м) фракції 20-40;
  3. Зверху дренажна труба вкривається геотекстильним матеріалом.

Геотекстильний матеріал захищає дренажну трубу і шар щебеню від замулення землею, і слугує тепловим захистом.

Глибина розміщення фільтруючого дренажу:

  1. оптимальна – 1…1,5м.
  2. мінімальна – 35см з обов’язковим утепленням.
  3. максимальна – 1,6 м.

Основні способи влаштування дренажу в різних геологічних умовах

1. Фільтруючий дренаж в ґрунтах високої проникності (пісок).

Грунт високої проникності дозволяє використати класичну конструкцію дренажної траншеї.

K-WE3CaHrILiwEIyXqJn7ufuQFLetScd6RGTNmOW

2. Фільтруючий дренаж в ґрунтах середньої проникності.

При влаштуванні дренажу в ґрунтах середньої проникності під дренажем необхідно вкласти 70-сантиметровий шар піску.

Y-81WlzOIHLDI7e8VYn_FeMh0WF4ASOLCuS2iAe6

3. Фільтруючий дренаж в ґрунтах слабкої проникності.

При влаштуванні дренажу в ґрунтах зі слабкою проникністю необхідно:

  • збільшити довжину дренажних ниток;
  • дренажне поле виконати суцільним котлованом;
  • замінити грунт приблизно на 70-сантиметровому шарі під щебенем.

Lh5CQzSZLyT2Ue2nC0cAizmtg4GoROTm0id8RJFo

4. Практичні поради

  • Для забезпечення вентиляції очисної споруди наявність вентиляційної (фанової) труби і вентиляційного обвідного каналу навколо септика є обов’язковим.
  • Об’єм септика повинен бути підібраний з врахуванням добового об’єму стічних вод (об’єм септика не менше трьох добового об’єму стічних вод).
  • Септик не повинен бути розміщений занадто глибоко (максимум 1м).
  • Септик розміщується не далі 10м від будинку, якщо вказана відстань більша – каналізаційну трубу необхідно утеплити.
  • В процесі монтажу септик обов’язково повністю заповнюється водою.
  • В випадку установки двох септиків, більший резервуар встановлюється першим.
  • Рекомендований нахил дренажу – 1%.
  • Відстань між дренажними трубами – 1,5м.
  • Ширина дренажної траншеї – не менше 0,5м.
  • Максимальна довжина дренажної нитки становить 20м.

Залишились запитання? Телефонуйте! +38 (096) 774 70 50

або Скористайтесь формою ЗВОРОТНЬОГО ЗВ'ЯЗКУ